Терміни

Шляхтич — вищий суспільно-політичний, привілейований, провідний соціальний стан, аристократія в Давній Русі-Україні, Королівстві Русі, Великому Князівстві Литовському, Руському та Жемайтійському, Речі Посполитій, Козацькій державі та інших державних утвореннях на теренах України.
Магдебурзьке право – феодальне міське право, що склалося в німецькому місті Магдебурзі, а згодом поширилося на багато інших міст Європи. Воно передбачало звільнення міста від управління, судової та адміністративної влади місцевих феодалів-власників міст і створення міського самоврядування
Магістрат — орган міського самоврядування. Розглядав господарські, фінансові, судові справи. До складу магістрату входили: війт (очолював цей орган), бурмістри (радники), райці (помічники), лавники (засідателі).
Цехи — у містах феодального суспільства організації ремісників, які були економічно самостійними виробниками. Найбільш розвинені форми організації міських ремісників склалися в країнах Західної Європи, де населення середньовічних міст добилося широких прав самоврядування.
Дике поле — традиційна назва чорноморських степів у XVI—XVII ст..
Козак — вільний воїн, східноєвропейський найманець, представник військового стану 15 — 20 століття. Козак — військове звання у військових формаціях Гетьманщини, Російської Імперії, УНР, Української Держави 19 — 20 століття.

Дати

1362 р. – битва біля р. Сині Води;
1385 р. – укладення Кревської унії;
40-і рр. XV ст. – утворення Кримського ханства;
1478 р. – визнання Кримським ханством васальної залежності від Османської імперії;
1489 р .– перша згадка про українських козаків у писемних джерелах;
1514 р. – битва біля м. Орша

Персоналії

Ольгерд

Великий князь литовський, син Гедиміна. Розширив кордони князівства, приєднавши Київщину. Здобув перемоги над Тевтонським лицарським орденом 1348 року, 1370 року, Золотою Ордою 1363 року. Зберіг в Україні православну віру, традиційні релігійні та цивільні закони

Вітовт

Великий князь литовський (1392—1430). Після Кревської унії (1385) очолив рух за політичну самостійність Великого князівства Литовського. Став його правителем. Перетворив Литву на найбільшу державу Європи. Проявив себе сміливим і жорстким реформатором:
централізував управління, зміцнив боярство, розвинув торгівлю й міщанський стан, створив литовську грошову систему, сприяв заселенню і освоєнню Поділля та Наддніпрянщини. Його вплив сягав до узбережжя Чорного моря. Князь успішно протистояв московській експансії. Разом з двоюрідним братом – польським королем Ягайлом очолював польсько-литовсько-руські війська, які завдали поразки німецьким лицарям у Грюнвальдській битві (1410)

Свидригайло

великий князь литовський і руський (1430—1432), князь чернігово-сіверський (1419—1430), князь подільський (1401—1404). Продовжив політику великого князя Вітовта щодо незалежності та суверенності Великого князівства Литовського від Польського королівства, опираючись на Тевтонський та Лівонський орден, Золоту Орду, Молдавію та Тверське князівство. Після вбивства Сигізмунда Кейстутовича 1440 року князі та пани Волинської землі запросили Свидригайла на княжіння, яке він здійснював до своєї смерті 1452 року, маючи титул Великого князя

Хаджі-Герей

Засновник Кримського ханства. Перший кримський хан (1427–1456, 1456–1466).
Засновник династії, що правитиме Кримським ханством до 1783 року. Завдяки союзу з правителем Великого князівства Литовського та Польщі, з османським султаном вирвав Причорномор’я та Приазов’я з під контролю Золотої Орди. У 1449 році проголосив себе повноправним
володарем Криму й оголосив про незалежність ханства.

Костянтин Іванович Острозький

Представник славного українського роду Острозьких, він був одним з небагатьох, хто попри всі намагання католиків нав’язати свою віру лишився православним. Протягом свого життя обіймав посади брацлавського й луцького старости, київського воєводи, а в 1497 році став першим гетьманом Великого князівства Литовського й був ним до самої смерті в 1530 році, уславивши своє ім’я численними військовими перемогами. Найвидатніший полководець XVI століття. Брав участь в успішних кампаніях проти татар та Московської держави. 8 вересня 1514 року в битві під Оршею військо розгромив московське військо.

Юрій Дрогобич

Руський науковець епохи Відродження, освітній діяч, поет, філософ, астроном та астролог. Доктор медицини та філософії. Ректор Болонського університету медицини й вільних мистецтв, професор і віцеканцлер Істрополітанської академії у Братиславі, професор Ягеллонського університету в Кракові. Можливо, був одним із викладачів Миколи Коперника. Юрій Дрогобич вважається першим серед східнослов’янських мислителів автором друкованого твору, виданого латиною, а також першим відомим доктором медицини, який здобув науковий ступінь в європейському університеті і походив з Русі.

Історично-культурні пам’ятки

	Вірменський собор у м. Львів – 1363 р.
	Костел святого Варфоломія в м. Дрогобич – 1392 р. – XV ст.
	верхній замок у м. Луцьк – друга половина XIV ст. – XV ст.
	Кам’янець-подільська фортеця – X IV – XVI ст.
	Хотинська фортеця – XIII – XVI ст.
	Покровська церква-фортеця в с. Сутківці — 1476 р.
	замок Паланок (Мукачівський замок)- XIV – XVII ст.
	Генуезька фортеця в м. Судак – XIV-XV ст.
	Бахчисарайський історично-культурний заповідник – XVI— XVIII ст.
	ікона святого Юрія Змієборця із с. Станиля поблизу м. Дрогобич
	ікона Богородиці з пророками з церкви у с. Підгородці
	церква Зішестя Святого Духа в с. Потелич – 1502 р.
	ікона Олексія Горошковича «Успіння Богородиці» – 1547 р.