Терміни

Відбудова – відновлення зруйнованої промисловості після бойових дій, а також період в історії країн, що зазнали значних матеріальних втрат у результаті Другої світової війни.
Операція «Вісла» — військово-політична операція польської комуністичної влади, що полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель.
«Ждановщина» — система заходів другої половини 40-х – на початку 50-х років, які мали забезпечити відновлення ідеологічного контролю над радянським суспільством.
Лисенківщина — політична кампанія з переслідування і шельмування групи генетиків, заперечення генетики та тимчасової заборони генетичних досліджень в СРСР
Холодна війна — глобальна геополітична, економічна та ідеологічна конфронтація між Радянським Союзом і його союзниками, з одного боку, та США, країнами Західної Європи і їх союзниками — з іншого, що тривала з середини 1940-х до початку 1990-х років, призвела до розпаду СРСР.
Операція «Захід» — каральна акція уряду СРСР проти УПА, примусова наймасовіша депортація населення Західної України (за винятком Закарпаття), проведена 21 жовтня 1947 року.
Космополітизм – ідеологія світового громадянства, яка надає пріоритетне значення загальнолюдським цінностям і другорядне – національним проблемам.

Дати

1945 р. – входження Закарпаття до складу УРСР;
квітень 1945 р. – Україна – співзасновниця Організації Об’єднаних Націй (ООН);
березень 1946 р. – ліквідація УГКЦ;
1946-1947 рр. – масовий голод в Україні;
квітень – липень 1947 р. – проведення польською владою операції «Вісла»;
жовтень 1947 р. – проведення операції «Захід»;
1951 р. – встановлення західного кордону УРСР

Персоналії

Йосип Сліпий

Український церковний діяч, єпископ Української греко-католицької церкви, кардинал католицької церкви; з 1 листопада 1944 року — Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський, з 23 грудня 1963 року — Верховний Архієпископ Львівський — предстоятель Української греко-католицької церкви.

Олександр Богомолець

Український радянський учений-патофізіолог. Основоположник української школи патологічної фізіології, ендокринології і геронтології, організатор української науки. Засновник перших в Росії та Україні науково-дослідних закладів медичного профілю. Дійсний член (з 1929) і президент (з 1930) УАН (з 1936 — АН УРСР). Очолював створені ним Інститут експериментальної біології та патології та Інститут клінічної фізіології АН УРСР. Опрацював ефективну методику впливу на сполучну тканину за допомогою винайденої ним антиретикулярної цитотоксичної сироватки, відомої у цілому світі як стимулятор функцій сполучної тканини. Автор численних праць з ендокринології, порушення обміну речовин, імунітету та алергії, раку, старіння організму тощо.

Сергій Лебедєв

Радянський вчений, академік. Під керівництвом Лебедєва в Україні був створений перший на континенті Європи комп’ютер — Мала електронна лічильна машина («МЭСМ»)

Андрій Малишко

Український поет-лірик, поет-пісняр, публіцист, перекладач, громадський діяч. Автор поем «Ярина» (1938), «Кармалюк» (1940), «Дума про козака Данила» (1941), збірок поезій «За синім морем» (1950), «Що записано мною» (1956), «Полудень віку» (1960), «Віщий голос» (1961), «Далекі орбіти» (1962) та ін. Народними піснями стали вірші поета, покладені на музику — «Київський вальс», «Білі каштани», «Пісня про рушник», «Стежинка». Співуча й милозвучна лірика А. Малишка стала коштовною перлиною української поезії.

Максим Рильський

Український радянський поет-академік, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець, один із «неокласиків», літературознавець. Академік АН УРСР (1943) та АН СРСР (1958). Очолював Спілку радянських письменників України (в 1943—1946 роках) та Інститут мистецтвознавства, народної творчості та етнографії.

Володимир Сосюра

Видатний український поет, письменник та перекладач. Автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота», бунчужний 3-го Гайдамацького полку Армії УНР. Належав до низки літературних організацій того періоду — «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ» та інших. Лавреат Національної премії імені Тараса Шевченка. Зазнав гострих нападів критики, приводом до чого була стаття в газеті «Правда», яка обвинувачувала Сосюру у «буржуазному націоналізмі» за патріотичну поезію «Любіть Україну», написану 1944 року.

Павло Тичина

Український радянський поет, перекладач, публіцист, політик, громадський та державний діяч доби УНР та УРСР. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936—1939, 1941— 1943). Міністр освіти УРСР (5 березня 1943 — 7 серпня 1948). Академік АН УРСР (1929). Лауреат Шевченківської премії (1962). Разом з Ліною Костенко та Іваном Драчем був номінантом на Нобелівську премію з літератури. Автор слів Гімну Української РСР.

Володимир Філатов

Радянський науковець, офтальмолог, хірург, винахідник, поет, художник, мемуарист, дійсний член Академії наук УРСР (з 1939 року) та Академії медичних наук СРСР (з 1944 року). Засновник та перший директор, з 1936 року по 1956 рік, Інституту очних хвороб і тканинної терапії НАМН України. За весь період життя Філатов написав близько 460 наукових праць та монографій. Разом з тим, він займався громадською та політичною діяльністю — обирався делегатом Надзвичайного З’їзду Рад України, депутатом Верховної Ради УРСР I, II, III та IV скликань, членом редакційних колегій багатьох журналів, відповідальним редактором періодичного видання «Офтальмологический журнал». А також прославився захистом церковних пам’яток від наруги правлячим режимом.

Василь Кук

Український військовий діяч, один із керівників українського національно-визвольного руху, генерал-хорунжий, командир УПА-Південь, 2-й Голова Генерального Секретаріату УГВР (1950–1954), головнокомандувач УПА з 1950 по 1954 роки (після загибелі Романа Шухевича). 1954 року узятий у полон військами МДБ СРСР та без вироку суду провів у в’язницях 6 років.

Історично-культурна пам’ятка

27. Україна в перші повоєнні роки