29. Україна в період загострення кризи радянської системи

Терміни

  • «Застій» — політична криза, що використовується для позначення одного з останніх періодів існування СРСР 1965-1985 р.
  • Дефіцит — перевищення видаткової частини державного бюджету над доходною. Дефіцит товарів та послуг — перевищення платоспроможного попиту над пропозицією (при фіксованому рівні ціни).
  • Розвинений соціалізм — офіційна тогочасна назва періоду “застою”
    в комуністичній пропаганді
  • Номенклатура — перелік посад, призначення і затвердження на які віднесено до компетенції керівних органів, а також коло посадових осіб, які заміщують ці посади чи перебувають у резерві для їхнього заміщення.
  • Самвидав — видавані поза цензурою (зокрема в СРСР) підпільні листівки, брошури, книжки й періодичні видання — один з виявів Руху опору.
  • Тамвидав – видання книги вітчизняного автора за кордоном, переважно в радянські часи
  • Правозахисник — у широкому розумінні це кожна людина, яка сповідує філософію верховенства прав людини, висловлює власні думки, досвід і бачення світу у формі глобального усвідомлення важливості та беззаперечного дотримання прав людини як єдиної загальносвітової ідеології.

Дати

  • 1965 р. – перша хвиля масових затримань діячів антирежимного руху;
  • 1970- 1972 рр.– видання самвидавного «Українського вісника»;
  • 1972 р .– друга хвиля масових затримань діячів антирежимного руху;
  • 1976 р. – утворення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ)

Персоналії

 

Іван Дзюба

(1931 р.н.) Літературознавець, громадський і політичний діяч. Участь у русі за незалежність України він розпочав ще у 1950-і роки. За гострі публіцистичні публікації й відкриті виступи на захист української інтелігенції, самвидавські матеріали, безпрецедентну працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (1965) у 1972 р. був заарештований, у 2001 р. отримав звання Герой України.

Петро Григоренко

(1907 – 1987) Радянський генерал-майор, українець, правозахисник. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 році за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений усіх державних відзнак. Перебував у радянських тюрмах, таборах і «психушках».

В`ячеслав Чорновіл

(1937—1999) Український політичний і державний діяч, журналіст, правозахисник, член Української гельсінської групи (1976 р.), неодноразово засуджений за «наклепницьку діяльність на радянський суспільний лад» до ув’язнення, голова Народного Руху України, народний депутат незалежної України, автор книг «Лихо з розуму», «Правосуддя чи рецидиви терору», Герой України.

Іван Миколайчук

(1941 – 1987) український кіноактор, кінорежисер, сценарист. «Тіні забутих предків», «Пропала грамота», «Білий птах з чорною ознакою», «Вавилон XX»

Олесь Гончар

(1918–1995) Український прозаїк, публіцист, громадський і політичний діяч, учасник Другої світової війни, голова правління Спілки письменників України, автор трилогії «Прапороносці», романів «Тронка», «Собор» (1968р.) тощо.

Сергій Параджанов

(1924—1990) Український і вірменський кінорежисер, народний артист УРСР, режисер фільму «Тіні забутих предків», «Колір гранату» тощо; учасник акцій протесту проти масових арештів інтелігенції у 1960-ті рр., заарештований і засуджений до тривалого ув’язнення, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно).

Валерій Марченко

Український журналіст-дисидент, перекладач, літературознавець.
Помер у лікарняній в’язниці у Ленінграді

Микола Руденко

Український письменник, філософ, громадський діяч, засновник української Громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод. Автор багатьох поетичних і прозових творів, зокрема поеми «Хрест» про голод 1933 року.

Михайло Брайчевський

український історик та археолог. Лауреат премії ім. М. Грушевського, лауреат премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів, член Української вільної академії наук (США), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, голова Київського осередку Українського історичного товариства ім. М. Грушевського, заслужений діяч науки і техніки, почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Леонід Биков

Радянський актор, режисер і сценарист, заслужений артист УРСР, заслужений артист РРФСР, народний артист УРСР. Закінчив акторський факультет Харківського державного театрального інституту.

Володимир Івасюк

Український композитор і поет. Герой України. Один із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів.

Мустафа Джемілєв

Один із провідників кримськотатарського національного руху, правозахисник, учасник дисидентського руху, політичний в’язень. Народний депутат України , з 20 серпня 2014 року до 18 травня 2019 року Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу.

Микола Амосов

Видатний український вчений, кардіохірург, батько української біокібернетики, письменник і громадський діяч Микола Амосов, росіянин за походженням, більше половини життя, свої плідні роки, провів в Україні, де й отримав світове визнання. У 2008 році за результатами опитування громадської думки Амосов був визнаний «великим українцем всіх часів», другою людиною, після Ярослава Мудрого, удостоєною такого почесного звання.

В 1963 році він першим в СРСР здійснив протезування мітрального клапана серця, а в 1965 запровадив антитромбічні протези серцевих клапанів. За роки своєї кардіохірургічної практики Амосов провів понад 6 тисяч операцій на серці.

Олег Антонов

український радянський літакобудівельник російського походження, один із провідних авіаконструкторів СРСР

Історично-культурні пам’ятки

картина Марії Приймаченко «Гороховий звір»- 1971 р.

пам’ятник засновникам Києва (Кий, Щек, Хорив і їх сестра Либідь) (скульптор Василь
Бородай) – 1982 р.
Прокрутка до верху