10. Українські землі наприкінці XVII – в першій половині XVIII ст.

Терміни

  • Конституція – це Основний Закон, що закріплює суспільний і державний устрій країни, функції органів державної влади, основні права та обов’язки громадян.
  • Малоросія — одна з історичних регіональних назв Центральної та Лівобережної України (Гетьманщини) у другій половині XVII–XVIII ст.
  • Малоросійська колегія – державний орган для керування українськими землями, що входили в склад Російської імперії
  • Козацьке бароко — мистецький стиль, що був поширений на українських землях Війська Запорозького у XVII–XVIII століттях. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.
  • Козацькі літописи — історико-літературні твори 2-ї половини XVII — середини XVIII століття, присвячені козацьким війнам.
  • Змосковщення/зросійщення – сукупність дій та умов, спрямованих на зміцнення російської національно-політичної переваги в Україні та серед українців, за допомогою переходу чи переводу на російську мову й російську культуру та їхньої подальшої асиміляції

Дати

  • 1708 р. – українсько-шведський союз, зруйнування Батурина;
  • 1709 р. – зруйнування московитськими військами Чортомлицької Січі, Полтавська битва;
  • 1710 р. – «Конституція;..» Пилипа Орлика;
  • 1713р.– ліквідація козацтва на Правобережній Україні;
    1734 р. – заснування Нової (Підпільненської) Січі

Персоналії

Іван Мазепа

Гетьман Лівобережної України у 1687—1708 рр., уклав Коломацькі статті 1687 р. з Московською державою, брав участь у Другому кримському поході 1689 р., уклав таємний договір 1708 р. зі шведським королем Карлом XII з метою відродження незалежності України

Семен Палій

державний та військовий діяч Українського гетьманату, полковник Фастівського полку (Білоцерківського полку), один з керівників повстання на Правобережжі проти Корони Польської 1702-1704 рр.

Кость Гордієнко

кошовий отаман Запорозької Січі, військовий і політичний діяч, який попри особисту неприязнь до Івана Мазепи уклав воєнний союз із Мазепою і Гетьманщиною у війні проти Петра I. Створив та очолив Кам’янську Січ. До 1728 р. очолював Олешківську Січ, сподвижник та співавтор Конституції Гетьмана Війська Запорозького  Пилипа Орлика.

Пилип Орлик

український політичний, державний і військовий діяч, Генеральний писар (1702—1709), гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710—1742), чеського походження. Один з упорядників «Договорів і постанов» — конституційного акту, який є першою українською Конституцією

Іван Скоропадський

український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави в Лівобережній Україні (1708—1722), стародубський полковник (1706—1708). Гетьман Глухівського періоду в історії України. Після переходу Мазепи на бік шведів, призначений головою Гетьманщини з волі московського царя Петра І. Безуспішно намагався протистояти московським планам ліквідації козацької автономії.

Павло Полуботок

Чернігівський полковник, наказний гетьман Війська Запорозького Лівобережної України (1722-1724). Під час Північної війни виступив на боці Петра I. Заарештований за підписання Коломацьких чолобитних та супротив діяльності Малоросійської колегії. Помер в ув’язненні на території Петропавлівської фортеці

Данило Апостол

Гетьман Війська Запорозького, голова Гетьманщини на території Лівобережної України (1727–1734).  28 жовтня 1708 року підтримав союз гетьмана Івана Мазепи з Карлом ХІІ проти Москви, але 21 листопада перейшов на бік царя Петра І. Зберіг за собою полковницький уряд і маєтності. В 1723 року був серед підписантів Коломацьких чолобитних до Петра І з проханням ліквідації Малоросійської колегії та відновлення козацьких прав і вольностей.  1727 року обраний гетьманом на старшинській раді. У відповідь на чолобитну російському царю Петру ІІ з проханням розширити автономію Війська Запорозького, отримав від нього «Рішительні пункти», що обмежували козацьке самоврядування. Керував країною під наглядом російського резидента. Провів адміністративну, судову і земельну реформи. Помер 1734 року у Великих Сорочинцях. Похований у збудованій ним Спасо-Преображенській церкві.

Феофан Прокопович

український богослов, письменник, поет, математик, філософ, перекладач, публіцист, науковець — гуманіст, ректор Київської академії (1710—1716). У 1721 році підказав московському цареві Петру I запровадити нову зманіпульовану назву для Московського царства, вкравши греко-візантійську назву Руси — «Росія» (грец. Ρωσία), звідки й з’явилася так звана «Всеросійська імперія».

Історично-культурні пам’ятки

портрет Богдана Хмельницького авторства Вільгельма

Гондіуса – середина XVII ст.

Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в
м. Чернігів – 1679-1689 рр.;

Покровський собор у м. Харків – 1689 р.

ікона «Покров
Богородиці» (з портретом Богдана Хмельницького) – перша половина XVIII ст.

оборонна
синагога в м. Жовква – 1692-1698 рр.

Георгіївська церква Видубицького монастиря в
м. Київ – 1696-1701 рр.

Преображенська церква у с. Великі Сорочинці – 1732 р.

ікона Йова
Кондзелевича «Вознесіння Христове» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста
монастиря Скит Манявський

гравюра Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих
справ» – 1706 р.

Картосхеми

Українські землі у складі різних держав; території, підвладні
гетьманам Лівобережної України, події Північної війни на території України

Прокрутка до верху