Терміни
- Київська козаччина — масовий селянський рух у Київській Губернії та Чернігівській губернії 1855, спрямований проти національної та соціальної політики російського уряду в Україні.
- Земства — виборні органи місцевого самоврядування (земські збори, земські управи) в Російській імперії.
- Громадівський рух — це суспільно-культурний і національний рух української інтелігенції, спрямований на розвиток освіти, науки, культури та утвердження української національної ідентичності. Він став одним із ключових етапів формування модерної української нації в умовах колоніальної політики Російської імперії.
Дати
- 19 лютого 1861 р. – царський маніфест про скасування кріпосного права в Російській імперії;
- 1863 р. – Валуєвський циркуляр;
- 1863-1864 рр. – польське національно-визвольне повстання;
- 1876 р. – Емський указ
Персоналії
![]() |
Володимир АнтоновичУкраїнський історик, археолог, етнограф, археограф; доктор наук, професор Київського університету (з 1878), член-кореспондент Петербурзької АН (з 1901); співорганізатор Київської громади, член Київського товариства старожитностей і мистецтв, один з провідних діячів українського національного відродження другої половини ХІХ ст., лідер та ідеолог хлопоманів, організатор Старої (київської) громади. |
![]() |
Михайло ДрагомановУкраїнський публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч, засновник українського соціалізму. Один з організаторів «Старої громади» у Києві. Доцент Київського університету (1864–1875). Після звільнення за політичну неблагонадійність емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграції (1876–1889). |
![]() |
Павло ЧубинськийУкраїнський етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор тексту гімну України. |
![]() |
Ісмаїл ГаспринськийКримськотатарський та тюркський просвітник, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч. Був відомий як пропагандист сучасних ідей серед кримських татар та загалом тюрко-мусульманського світу, модернізатор їхньої традиційної ісламської культури. З 1883 по 1918 рр. видавав та редагував першу національну газету кримськотатарською та російською мовами під назвою «Переводчик-Терджиман». |
Олександр КониськийУкраїнський перекладач, письменник, видавець, громадський діяч. Професійний адвокат, педагог, журналіст. Автор слів пісні «Молитва за Україну», перекладу «Щоденника» Т. Г. Шевченка. Як член київської міської ради домагався запровадження у школах української мови. Для недільних шкіл Кониський видав популярні книжки й підручники («Українські прописи» (1862), «Арифметика, або щотниця» (1863), «Граматка або перша читанка задля початку вчення» 1882). Кониський був один із фундаторів Літературного товариства ім. Т. Шевченка у Львові (1873), а пізніше — ініціатор перетворення його у Наукове товариство ім. Т. Шевченка |
Борис ГрінченкоУкраїнський письменник, педагог, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Редактор низки українських періодичних видань, автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих, педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури, зокрема «Рідного слова» — книги для читання в школі. Укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови». Обстоював поширення української мови в школі та в установах. Один з організаторів і керівників «Просвіти», активний член Братства тарасівців, співзасновник Української радикальної партії (1904) |