15. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Терміни

  • Київська козаччина — масовий селянський рух у Київській Губернії та Чернігівській губернії 1855, спрямований проти національної та соціальної політики російського уряду в Україні.
  • Земства — виборні органи місцевого самоврядування (земські збори, земські управи) в Російській імперії.
  • Громадівський рух — це суспільно-культурний і національний рух української інтелігенції, спрямований на розвиток освіти, науки, культури та утвердження української національної ідентичності. Він став одним із ключових етапів формування модерної української нації в умовах колоніальної політики Російської імперії.

Дати

  • 19 лютого 1861 р. – царський маніфест про скасування кріпосного права в Російській імперії;
  • 1863 р. – Валуєвський циркуляр;
  • 1863-1864 рр. – польське національно-визвольне повстання;
  • 1876 р. – Емський указ

Персоналії

Володимир Антонович

Український історик, археолог, етнограф, археограф; доктор наук, професор Київського університету (з 1878), член-кореспондент Петербурзької АН (з 1901); співорганізатор Київської громади, член Київського товариства старожитностей і мистецтв, один з провідних діячів українського національного відродження другої половини ХІХ ст., лідер та ідеолог хлопоманів, організатор Старої (київської) громади.

Михайло Драгоманов

Український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч, засновник українського соціалізму. Один з організаторів «Старої громади» у Києві. Доцент Київського університету (1864–1875). Після звільнення за політичну неблагонадійність емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграції (1876–1889).

Павло Чубинський

Український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор тексту гімну України.

Ісмаїл Гаспринський

Кримськотатарський та тюркський просвітник, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч. Був відомий як пропагандист сучасних ідей серед кримських татар та загалом тюрко-мусульманського світу, модернізатор їхньої традиційної ісламської культури. З 1883 по 1918 рр. видавав та редагував першу національну газету кримськотатарською та російською мовами під назвою «Переводчик-Терджиман».

Олександр Кониський

Український перекладач, письменник, видавець, громадський діяч. Професійний адвокат, педагог, журналіст. Автор слів пісні «Молитва за Україну», перекладу «Щоденника» Т. Г. Шевченка. Як член київської міської ради домагався запровадження у школах української мови. Для недільних шкіл Кониський видав популярні книжки й підручники («Українські прописи» (1862), «Арифметика, або щотниця» (1863), «Граматка або перша читанка задля початку вчення» 1882). Кониський був один із фундаторів Літературного товариства ім. Т. Шевченка у Львові (1873), а пізніше — ініціатор перетворення його у Наукове товариство ім. Т. Шевченка

Борис Грінченко

Український письменник, педагог, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Редактор низки українських періодичних видань, автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих, педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури, зокрема «Рідного слова» — книги для читання в школі. Укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови». Обстоював поширення української мови в школі та в установах. Один з організаторів і керівників «Просвіти», активний член Братства тарасівців, співзасновник Української радикальної партії (1904)

Прокрутка до верху